ОЛЕСЬ
Олександр
[справж.
прізвище,
ім'я та по
батькові —
Олександр
Іванович
Кандиба; 23.XI (5.ХІІ) 1878,
с. Білопілля,
тепер місто
Сум. обл.— 22.VII 1944,
Прага] — укр.
поет. Закінчив
Харків.
ветеринарний
ін-т (1902). До 1911 жив
у Харкові,
потім
переїхав до
Києва, де
працював
ветлікарем,
згодом редагував
журн.
"Літературно-науковий
вісник". Літ.
діяльність
почав 1903. У зб. "З
журбою радість
обнялась" (1907)
вітав
революцію 1905
(вірші "Сонце
на обрії,
ранок встає",
"Капітану Шмідту",
"Ми не кинемо
зброї своєї"
та ін.), виявив
себе
глибоким
ліриком
("Сміються,
плачуть
солов'ї", "Ой
не сійтесь, сніги"
та ін.).
Поразка
революції
викликала в
О. мотиви
зневіри й
розпачу, які
відбилися в
зб. "Поезії" (1909),
написаній у
роки реакції.
Відхід від
революц.
боротьби, від
соціальної
тематики ще
більше позначився
на наступній
зб. поезій
"Твори" (1914), основу
якої
становить
ліричний
цикл "Щороку",
присвячений
оспівуванню
природи. Того
ж року вийшла
зб. драм,
етюдів,
занепадницьких
за своїм
характером
("По дорозі в
казку" та ін.).
Лютневу
революцію 1917 О.
зустрів захоплено
(вірш "ВоляІ?
Воля!? Воля!?
Сниться може?",
"1 мая"). Проте
брак чітких
ідейно-сусп.
поглядів,
вплив
націоналістич.
середовища спричинились
до того, що О.
опинився в
таборі
петлюрівської
еміграції. Виїхавши
1919 в Будапешт,
він жив
спершу в Австрії,
а з 1923 — в
Чехословаччині.
За кордоном
видав
пройняті
тугою за
батьківщиною,
настроями
самотності і
приреченості
збірки "Чужиною"
(Відень, 1920),
"Кому повім
печаль мою"
(Львів, 1931) та ін.
Переконавшись
у
зрадницькій
діяльності
націоналістичних
політиканів,
написав про
них ряд сатиричних
віршів (зб.
"Перезва", 1921).
Створив за фольклорними
мотивами
віршовані
казки, драм.
поему "Ніч на
полонині",
вірші для
дітей. Переклав
укр. мовою
"Пісню про
Гайавату"
Лонгфелло,
казки В.
Гауфа. Його
вірші поклали
на музику М.
Лисенко
("Айстри",
"Гроза пройшла"),
Я. Степовий
("Не беріть із
зеленого лугу
верби"), К.
Стеценко
("Сосна"), С.
Людкевич ("Тайна"),
деякі з них
стали нар.
піснями.
Тв.:
Вибране К., 1958:
Поезії. К., 1964:
Твори. К., 1971: Рос.
перекл.—
Лирика. М., 1962.
О. К.
Бабишкін.