РУДАНСЬКИЙ
Степан
Васильович
[25.ХІІ 1833 (6.І 1834), с.
Хомутинці, тепер
Калинівського
району
Вінницької
обл.— 21.IV (З.V) 1873,
Ялта] — укр.
поет-демократ.
Н. в сім'ї священика.
Закінчив
петерб.
Медико-хірургічну
академію (1861). У
Петербурзі
захворів на
туберкульоз
і на його
прохання був
призначений
лікарем у
Ялту Р.
залишив по
собі добру
пам'ять серед
бідного
населення як
лікар-гуманіст.
У 1872 в Криму
спалахнула
епідемія
холери. Р., не
шкодуючи
себе, вів
боротьбу з пошестю;
сам захворів
на холеру. В цей
час
внаслідок
інтриг
почалося
переслідування
поета з боку
начальства.
Фізичне знесилення,
моральна
травма
призвели до загострення
туберкульозу.
За кілька
місяців Р.
помер.
Друкуватися
почав 1859—61 в
журналах "Русский
мир" і
"Основа".
Перші літ.
спроби в
жанрі балади
("Розбійник",
"Вечорниці",
"Упир")
написані 1851—54. У
ліричних
поезіях Р.
відчутний
вплив нар.
пісні.
Виступав
проти кріпацтва
("Над
колискою", 1857;
"Гей, бики", 1859;
"Не кидай
мене", 1860). У
вірші
"Наука" (1860)
протиставляв
два види моралі
—
обивательське
пристосовництво
і активну
боротьбу за
кращу долю
народу. Тип нової
людини-борця
змальовано в
алегоричному
образі
могутнього
дуба ("Нехай
гнеться
лоза", 1859). Р.—
автор пісні
"Повій, вітре,
на Вкраїну",
що стала
народною.
Написав кілька
істор. поем,
поему-казку
"Цар-Соловей"
(1857) і космогонічну
атеїстичну
поему
"Лірникові
думи" (1856), яка
була
заборонена
цензурою. Визначне
місце в літ.
спадщині Р.
посідають
співомовки,
написані 1857—59.
Це
коротенькі
гумористично-сатиричні
мініатюри у
формі
коломийкового
вірша. В них.
за висловом
і. Франка,
поет виявив
себе
"найоригінальнішим
і заразом
найбільш
народним". Р.
гостро
викривав
хабарництво,
порочність усієї
самодержавно-кріпосницької
системи. У
співомовках
показано
моральну
перевагу
простих
людей над
панами
("Добре
торгувалось",
"Почому
дурні?", "Пан і
Іван в
дорозі" та
ін.). Значна
група
співомовок
має
антиклерикальний
і
антирелігійний
характер
("Пекельна
смола",
"Страшний
суд", "Піп на
пущі", "Сповідь",
"Чорт" та ін.).
Р. переклав
укр. мовою
"Слово о
полку
Ігоревім",
уривки з "Краледворського
рукопису",
"Іліаду"
Гомера,
"Енеїду"
Вергілія,
частини
поеми "Демон"
М.
Лермонтова,
"Сни" Г. Гейне.
На могилі
поета на
Масандрівському
кладовищі в
Ялті встановлено
пам'ятник. Іл.
див. до ст.
Кримська
область, т. 5, є. 518.
Тв.:
Твори, т. 1 — 7.
Львів, 1895—1903:
Твори, т. 1 — 3. К., 1972
— 73. Літ.: Пільгук
І. І. Степан
Руданський.
К., 1956; Герасименко
В. Я. Життєвий
і творчий
шлях С. В.
Руданського.
В кн.:
Руданський С.
Твори. К., 1959:
Колесник П. Й.
Степан
Руданський.
К., 1971; Сиваченко
М. Є. Студії
над
гуморесками
Степана
Руданського.
К., 1979.
В.
Я.
Герасименко.