|
участь у
діяльності
організованої
І. Франком та
М. Павликом
при
підтримці М.
Драгоманова
радикальної
партії, яка
поширювала
соціалістичні
ідеї серед
селян і
ремісників.
Селянський
демократ за
переконаннями,
він боровся
за політ.
права
народу,
виступав
проти
соціального
й нац. гніту. В
1903 приїздив у
Полтаву на
відкриття
пам'ятника І.
Котляревському,
там познайомився
з М. Лисенком,
М.
Старицьким
та ін.
діячами
культури,
тоді ж
відвідав
могилу Т.
Шевченка в
Каневі. В 1908
селяни
Прикарпаття
обрали С.
депутатом
до австр.
парламенту (залишався
ним до 1918). З 1910
жив у Русові,
під час 1-ї світової
війни перебував
здебільшого
у Відні. На
поч. 1919
відвідав Київ.
У 1923 встановив
зв'язки з літ.
колами Рад. України.
У 1927 на Рад.
Україні
широко
відзначено
30-річчя літ.
діяльності
С. В 1928
Український
рад. уряд
призначив
йому
довічну
персональну
пенсію. Літ.-естетичні
погляди С.
формувалися
під впливом Т.
Шевченка, І.
Франка,
передової
рос. (Г. Успенський,
Л. Толстой, М.
Горький та
ін.) і зх.-європ.
л-р.
Друкуватися
почав 1897 в
чернівецькій
газ. "Праця".
На поезіях у
прозі
(написані 1896—98,
за життя С. не
друкувалися)
помітний
певний
вплив
імпресіонізму.
Перша зб.
новел "Синя
книжечка" (1899)
свідчила
про прихід у
л-ру
оригінального
письменника-реаліста.
Наступні зб.
"Камінний
хрест" (1900),
"Дорога" (1901),
"Моє слово" (1905)
утвердили
за С. видатне
місце в історії
укр. л-ри. В
соціально-психологічних
новелах
цього
періоду
письменник
з великою художньою
силою
відтворив
життя і
побут селянства
в умовах
капіталізму,
його зубожіння
й розорення,
посилення
соціального
та
національного
гніту,
наймитування,
еміграцію, родинні
драми ("Синя
книжечка",
"Новина", "Катруся",
"Камінний
хрест" та ін.).
У ряді творів
С. змалював
картини
соціальної
боротьби
між
сільською
біднотою і
куркульством
(новели
"Палій",
"Суд" та ін.). З
1902 по 1916 С. не
писав нових
творів,
активно
виступав
лише як
громад. діяч.
У 1926 вийшла зб.
новел
"Земля", в
якій
проникливо
розкрито
трагедію
селянства
Галичини
під час 1-ї
світової війни
("Вона —
земля",
"Марія",
"Сини"),
показано
наростання
в нар. масах
нац.
самосвідомості,
протесту
проти
визиску й поневолення
("Воєнні
шкоди",
"Могtигі", 1925;
"Дурні баби",
1928, "У нас все
свято", 1933; та
ін.). С.— визначний
майстер
психологічної
новели, зокрема
діалога. За
словами М.
Горького,
він писав
"коротко,
сильно і
страшно".
Змальовані ним
картини
життя глибоко
психологічні,
відзначаються
глибоким
драматизмом,
ліризмом.
Його твори,
манера
письма мали
великий
вплив на
розвиток укр.
новелістики.
За новелами
С. створено
худож.
кінофільм
"Камінний
хрест" (1968). В 1971
широко відзначено
100-річчя з дня
народження
письменника.
У с. Русові —
Стефаника В.
С. музей. У 1971 у
Русові і
Львові йому
споруджено
пам'ятники. Іл. див. на
окремому
аркуші, с. 336—337.
Літ.: Жук Н.
Василь
Стефаник. К., 1960;
Василь
Стефаник у
критиці та
спогадах. К., 1970;
Лесин В. М.
Василь
Стефаник —
майстер
новели. К., 1970;
Погребенник
ф. Сторінки
життя і
творчості
Василя Стефаника.
К., 1980; Грицюта М.
С. Художній
світ В. Стефаника.
К., 1982; Кущ О. П. Василь
Стефаник.
Бібліографічний
покажчик. К., 1961. Ф. П.
Погребенник.
|
