СУМЦОВ Микола Федорович [6(18).ІV 1854, Петербург — 12.ІХ 1922, Харків] — укр. фольклорист, етнограф, літературознавець і прогресивний громадський діяч, чл.-кор. Петерб. АН (з 1905), акад. АН УРСР (з 1919), член Чес. академії наук і мистецтв (з 1899) та ряду слов'янських наук. товариств. Закінчив Харків. ун-т (1875), професор цього ун-ту (з 1888), У 1897—1919 був головою Харків. історико-філологічного т-ва. Осн. наук. праці: "Про весільні обряди, переважно російські" (1881), "Наукове вивчення колядок і щедрівок" (1886), "Культурні переживання" (1889—90), "Хліб в обрядах і піснях" (1885), "Писанки" (1891), "Дума про Олексія Поповича" (1894), "Нариси народного побуту" (1902). С. належить і ряд праць з історії укр. фольклористики та етнографії: "Сучасна малоруська етнографія" (ч. 1-2, 1893—97), "Діячі українського фольклору" (1910). Досліджував творчість І. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, Т. Шевченка, М. Старицького, 1. Манжури, О. Пушкіна, М. Гоголя,

Л. Толстого, А. Чехова та ін. Працював над створенням систематизованої історії укр. л-ри 17 ст., підготував до неї монографії про і. Галяговського, І. Гізеля, І. Вишенського, Л. Барановича. Уклав "Хрестоматію з української літератури" (1922). У працях "Малюнки з життя українського народного слова" (1910), "Слобожани" (1918) С. досліджував укр. фольклор у тісному зв'язку з соціально-екон. умовами його виникнення й розвитку.

Літ.: Микола Федорович Сумцов. Опис документальних матеріалів особистого фонду № 794. 1876 — 1921 рр. К., 1965; Маланчук В. А. М. Ф. Сумцов як етнограф. "Народна творчість та етнографія", 1979, № 2.

М. Т. Яценко.