СУМЦОВ Микола
Федорович [6(18).ІV
1854, Петербург —
12.ІХ 1922, Харків] —
укр.
фольклорист,
етнограф,
літературознавець
і
прогресивний
громадський
діяч, чл.-кор.
Петерб. АН (з 1905),
акад. АН УРСР
(з 1919), член Чес.
академії
наук і
мистецтв (з 1899)
та ряду
слов'янських
наук.
товариств.
Закінчив
Харків. ун-т (1875),
професор
цього ун-ту (з
1888), У 1897—1919 був
головою
Харків.
історико-філологічного
т-ва. Осн. наук.
праці: "Про
весільні
обряди, переважно
російські" (1881),
"Наукове
вивчення
колядок і щедрівок"
(1886), "Культурні
переживання"
(1889—90), "Хліб в
обрядах і
піснях" (1885),
"Писанки" (1891),
"Дума про
Олексія
Поповича" (1894),
"Нариси
народного побуту"
(1902). С. належить
і ряд праць з
історії укр.
фольклористики
та
етнографії:
"Сучасна
малоруська
етнографія"
(ч. 1-2, 1893—97), "Діячі
українського
фольклору" (1910).
Досліджував
творчість І. Котляревського,
Г.
Квітки-Основ'яненка,
Т. Шевченка, М.
Старицького,
1. Манжури, О.
Пушкіна, М.
Гоголя,
Л.
Толстого, А.
Чехова та ін.
Працював над
створенням
систематизованої
історії укр.
л-ри 17 ст., підготував
до неї
монографії
про і.
Галяговського,
І. Гізеля, І.
Вишенського,
Л. Барановича.
Уклав
"Хрестоматію
з
української
літератури"
(1922). У працях
"Малюнки з
життя українського
народного
слова" (1910), "Слобожани"
(1918) С.
досліджував
укр. фольклор
у тісному
зв'язку з
соціально-екон.
умовами його
виникнення й
розвитку.
Літ.:
Микола
Федорович
Сумцов. Опис
документальних
матеріалів
особистого
фонду № 794. 1876 — 1921
рр. К., 1965;
Маланчук В. А.
М. Ф. Сумцов як
етнограф.
"Народна
творчість та
етнографія",
1979, № 2.
М. Т.
Яценко.