ФЕДЬКОВИЧ Юрій
(Осип)
Адальбертович
(8. VIII 1834, с.
Сторонець Путилів,
тепер селище
міського
типу Путила Вижницького
р-ну Чернів.
обл.— 11.І 1888.
Чернівці) — укр.
письменник-демократ
і громад.
діяч. Навчався
в
Чернівецькій
двокласній
реальній
школі (1846—48). В 1852—63
служив у
австр. армії.
Подавши у
відставку,
жив і
працював у
рідному селі,
де розгорнув
активну
громад.
діяльність:
захищав
права селян
на землю,
працював
шкільним інспектором,
склав укр.
"Буквар",
написав першу
програму
етногр. опису
Буковини,
видав для
нар. шкіл
пісенник
("Співанник
для
господарських
діточок"). У 1873—
74— редактор
вид-ва при
т-ві
"Просвіта" у
Львові. З 1874 жив
у Чернівцях,
1885—87 редагував
газ. "Буковина".
Світогляд,
зокрема
літ.-естетичні
погляди Ф.,
формувалися
під впливом
селян.
визвольного
руху на Буковині,
нар.
творчості,
"Кобзаря" Т.
Шевченка. Літ.
творчість
почав нім.
мовою. У 1859,
перебуваючи
в Італії в
складі австр.
армії,
написав перший
вірш
"Нічліг".
Перша зб.
"Поезії Іосифа
Федьковича"
(Львів, 1862) стала
помітною
подією в літ.
житті всієї
Зх. України.
Протягом 1867—68 у
Коломиї
вийшло два
зошити
другої зб.
"Поезії Юрія
Городенчука-Федьковича".
Поетична
спадщина Ф.
складається
з ліричних
віршів, балад
і поем,
сповнених
глибоким
соціальним
змістом. Поет
змалював
трагічну
долю солдата
австр. армії
("Співанка",
"У Вероні",
"Зілля"),
тяжке життя
безземельного
селянства
("Золотий лев",
"Дезертир"),
оспівав
ватажків
селян. повстань
("Лук'ян
Кобилиця"),
пропагував
ідею возз'єднання
укр. земель
("До мого
брата Олекси
Чернявського",
"Нива"). У
сатиричних віршах
викривав
католицьку
церкву,
реакц. інтелігенцію.
Ф. написав
понад 60
оповідань та
повістей.
Перше
оповідання
"Люба-згуба" надруковано
в журн.
"Вечерниці"
(Львів, 1863). В 1876 у
Києві вийшла
зб. "Повісті
Осипа
Федьковича"
з передмовою
М. Драгоманова.
Прозові
твори Ф.
відзначаються
гострими соціальними
і побутовими
конфліктами,
письменник
показує
високі
моральні
якості людей
з народу,
зокрема
жовнірів
("Серце не навчити",
"Сафат
Зінич"),
взаєморозуміння
трудівників
різних
національностей
("Три як рідні
брати"). У
доробку Ф.— і
кілька драм.
творів ("Так
вам і треба", 1865;
"Довбуш" 1869;
мелодрама "Керманич",
1876; істор.
трагедія
"Хмельницький",
1886—87) та вільних
переробок
зарубіж. п'єс.
Своїм
ідейно-худож.
рівнем вони
поступаються
перед
поезією і прозою.
Ф. переклав
"Слово о
полку
Ігоревім", вірш
"Чорна шаль"
О. Пушкіна,
деякі твори
Г. К.
Андерсена і
братів Грімм,
чес. і
словацькі нар.
казки.
Переклав нім.
мовою укр.
нар. пісні. У 1945
в Чернівцях
відкрито Федьковича
Ю. А. музей, 1974 в
Путилі —
народний музей-садибу,
де
встановлено
бюст
письменника.
Тв.:
Писання
Осипа Юрія
Федьковича,
т. 1—4. Львів, 1902—10;
Твори, т. 1—2. К., 1960;
Твори. К., 1974;
Народні
пісні Буковини
в записах
Юрія
Федьковича.
К., 1968.
Літ.:
Маковей О.
Життєпис
Осипа Юрія
Гординського-Федьковича.
Львів,1911;
Пивоваров М.
П. Юрій
Федькович. К.,
1954; Юрій
Федькович в
розвідках і
матеріалах.
К., 1958; Коржупова
А. П. Юрій
Федькович. К.,
1963; Нечиталюк М.
Буковийський
Кобзар. К., 1963; Пазяк
М. М. Юрій
Федькович і
народна
творчість. К.,
1974; Юрійчук М. І.,
Івашкевич 3. А.
Юрій
Федькович.
Семінарій. К., 1981
Ф. Д.
Пустова