ХВОЙКА (Хвойко) Вікентій Вячеславович [1850, с. Семин, тепер ЧССР — 20.Х (2.ХІ) 1914, Київ]— укр. археолог. Чех за походженням. У 1876 приїхав до Росії, жив у Києві, працював учителем. В 1893—1903 досліджував Кирилівську стоянку. В 1896 відкрив перші пам'ятки трипільської культури в Серед. Придніпров'ї. Вивчав пам'ятки бронзового віку, городища й кургани лісостепових племен скіфського часу, зокрема Пастирське городище. З ім'ям X. пов'язане відкриття і розкопки т. з. полів поховань. Вивчав також пам'ятки сх. слов'ян 7—10 ст., висунув прогресивну концепцію про автохтонність населення в Серед. Придніпров'ї. Особливу увагу приділяв вивченню пам'яток Київської Русі, насамперед Києва (розкопки на горі Киселівці, Старокиївській горі). X.— один із засновників Київ. міського музею старовини і мистецтва (тепер Історичний музей У РСР), де завідував археол. відділом.

Літ.: Шовкопляс Г. М. В. В. Хвойка. "Український історичний журнал", 1970, № 5.