ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ Богдан (Зіновій) Михайлович [бл. 1595, ймовірно, Чигирин, тепер місто Черкаської обл.— 27.УІІ (б.VІІІ) 1657, там же; похований у с. Суботові, тепер Чигиринського р-ну Черкас. обл.] — гетьман України (з 1648), держ. діяч і полководець. Походив з дрібної укр. шляхти. Освіту здобув в єзуїтській колегії у Львові. Крім української, польс. і рос, знав також лат., тур. і тат. мови; мав ґрунтовні знання з історії, географії, юриспруденції та ін. наук. З юнацтва був обізнаний з військ. справою. В 1620 разом з батьком брав участь у поході польс.-шляхет. війська у Молдавію проти турків. У Цецорській битві 1620 X. потрапив у тур. полон, де пробув два роки. Після повернення з полону X. вступив до реєстрового козац. війська (див. Реєстрові козаки). Учасник нар. повстань 1637—38. В 1637 обіймав посаду військ. писаря,1638— 46 — чигиринського сотника. Переслідуваний польс. урядом, в кін. 1647 втік на Запорізьку Січ, де під його проводом у січні 1648 вибухнуло повстання, яке поклало початок визвольній війні українського народу 1648—54 проти шляхет. Польщі. Під керівництвом X. було здобуто перемоги в Жовтоводській битві 1648, Корсунській битві 1648, Пилявецькій битві 1648. 8 (18).VI 1648 X. надіслав царю Олексію Михайловичу листа з проханням прийняти Україну під владу Росії і подати їй військ. допомогу. В січні 1649 X. відправив до Москви свого посла С. А. Мужиловського з тим же проханням. Царський уряд погодився подавати Україні дипломатичну, екон. і військ. допомогу. В лютому 1649 в Переяславі почалися переговори з польс. комісарами. Не домігшись від X. поступок, шляхет. Польща відновила воєнні дії. Укр. війська на чолі з X. перемогли польс. військо в Зборівській битві 1649, але зрада союзника — крим. хана — примусила X. підписати Зборівський договір 1649. Щоб забезпечити фланг з боку Молдавії, X. влітку 1650 послав туди військо й змусив молд. господаря В. Лупу укласти союзний договір з Україною (див. Молдавські походи Б. Хмельницького 1650 і 1652). В Берестецькій битві 1651 через зраду крим. хана сел.-козац. військо зазнало поразки. Внаслідок воєнних невдач X. змушений був укласти з шляхет. Польщею Білоцерківський договір 1651. Збройна боротьба укр. народу під керівництвом X. тривала і привела до поразки польс.-шляхет. війська в Батозькій битві 1652. Після рішення Земського собору 1653 про прийняття України до складу Рос. д-ви і оголошення Росією війни Речі Посполитій Переяславська рада 1654 при керівній участі X. здійснила возз'єднання України з Росією 1654. X. очолював гетьманську адміністрацію до кінця свого життя. X. присвячено багато нар. дум, істор. пісень, переказів. X. як герой нар.-визвольної війни 1648—54 відображений у творах Т. Г. Шевченка, Є. П. Гребінки, І. Я. Франка, М. П. Старицького, рос. письменників К. Ф. Рилєєва, Ф. М. Глинки. Мотиви й образи нар. дум та істор. пісень про X. широко використано в творах укр. рад. письменників О. Є. Корнійчука, П. Г. Тичини, М. Т. Рильського, М. П. Бажана, І. Ле, А. С. Малишка, П. А. Загребельного. Укр. рад. композитор К. Ф. Данькевич створив оперу "Богдан Хмельницький". Образ X. відтворено в кіно. 10.Х 1943 встановлено Богдана Хмельницького орден, 12.Х 1943

м. Переяслав перейменовано на м. Переяслав-Хмельницький, 16.І 1954 м. Проскурів — на м. Хмельницький, а Кам'янець-Подільську обл.— на Хмельницьку обл. X. встановлено пам'ятники в Києві (1888; скульптор М. Й. Микешин; іл. див. т. 5, с. 121), Хмельницькому, Берестечку, Чернігові.

Літ.: Історія Української РСР, т. 2. К., 1979; Документи Богдана Хмельницького. 1648—1657. К., 1961; Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький. К., 1954; Голобуцкий В. А. Дипломатическая история освободительной войны украинского народа 1648—1654 гг. К., 1962.

В. О. Голобуцький.