РЄПІН
Ілля
Юхимович [24.VII (5.VIII) 1844,
Чугуїв, тепер
Харків. обл.— 29.IX
1930, Куоккала,
Фінляндія,
тепер смт
Рєпіно Ленінгр.
обл.] — рос.
живописець,
дійсний член
петерб. АМ (з 1893).
В 1863 навчався в
Рисувальній
школі Т-ва
заохочування
художників у
Р.
Жуковського
та І.
Кримського,
1864—71 — в петерб.
АМ, 1873— 76 —
пенсіонер
цієї
академії в
Італії та
Франції. Член
Т-ва
передвижників
(з 1878). У роки
навчання
зблизився з
І. Крамським
і В. Стасовим.
Численні
портрети,
картини на
істор. та
побутові теми
Р. пов'язані з
сучасним
йому
визвольним рухом,
пройняті
палкою
любов'ю до
народу, до
батьківщини.
Вже в ранніх
творах
("Готування
до іспитів", 1865;
"Портрет В.
Шевцової", 1869;
"Воскресіння
дочки Іаїра",
1871, всі — в ДРМ)
виявився
інтерес
художника до
психологічної
характеристики
людини. Одна
з
найвизначніших
картин
P.—"Бурлаки на
Волзі" (1870—73,
ДРМ); в ній з
великою
худож. силою
показано
духовну
могутність
народу, не
зламаного
підневільною
працею.
Повернувшись
з-за кордону,
Р. жив у
Москві (1877—82), з 1882
— в
Петербурзі. В
картинах
цього
періоду
("Мужик з
лихим оком",
"Мужичок з
полохливих",
обидві —1877;
"Хресний хід
у Курській
губернії", 1880—83,
всі — в ДТГ)
художник
відтворив
різні
соціальні
типи
пореформеної
Росії. Пізніше
звернувся до
революц.
тематики
("Відмова від
сповіді", 1879—85;
"Арешт
пропагандиста",
1880—92; "Не
чекали", 1884—88,
всі — в ДТГ). P.—
автор істор.
полотен
("Царівна
Софія", 1879;
"Іван
Грозний і син
його Іван", 1885,
обидва — у ДТГ),
які
відзначаються
глибоким
драматизмом.
Велику
цінність
становлять
портретні роботи
Р. (портрети В.
В. Стасова, 1873,
ДРМ; М.
Мусоргського
та М.
Пирогова,
обидва — 1881; П.
Стрепетової,
1882; Л. Толстого, 1887,
всі — у ДТГ в
Москві). В 1901—03
художник
написав
груповий
портрет —
картину "Урочисте
засідання
Державної
Ради" (у
співавт. з Б.
Кустодієвим
та І.
Куликовим,
ДРМ в
Ленінграді).
З 1900 жив у
Куоккала (до 1940
— тер.
Фінляндії).
Походження,
творча, пед. і
громад.
діяльність Р.
пов'язані з
Україною; він
вивчав
історію та
побут укр.
народу, його
культуру і
мистецтво. В 1867
та 1876—77 деякий час
жив у
Чугуєві. В 1883
відвідав
Київ. Багато
творів
присвятив
Україні
("Українська
селянка", 1880;
"Портрет Т.
Шевченка", 1888,
Київ. музей Т.
Г. Шевченка;
"Запорожці
пишуть листа
турецькому
султану", 1878—91,
ДРМ, варіант
— у Харків
худож. музеї;
"Вечорниці",
1881, ДТГ;
"Чорноморська
вольниця", 1908;
рисунок
"Прометей"
за поемою Т.
Шевченка "Кавказ",
1910; чотири
ескізи до
проекту
пам'ятника Т.
Шевченку, 1912, та
ін.). Р.
товаришував
і листувався
з діячами
укр. культури
(А. Праховим, М.
Кропивницьким,
М. Ге, М.
Мурашкам, Д.
Яворницьким
та ін.), з великим
захопленням
писав про
укр. нар. мистецтво.
Підтримував
творчість
укр. художників
кін. 19 — поч. 20 ст.,
а також
діяльність
рисувальних
шкіл М.
Мурашка в
Києві, М.
Раєвської-Іванової
в Харкові, Одеської
рисувальної
школи. В 1894— 1907 Р.
викладав у
петерб. АМ (1898—99
— ректор). У
нього
навчалися І. Бродський,
І. Грабар, укр.
художники М.
Пимоненко, О.
Мурашко, Ф.
Красицький,
С. Прохоров
та ін. У 1940 в смт
Рєпіно
відкрито
музей-садибу
художника
"Пенати", в 1969 —
Рєпіна І. Ю.
музей в
Чугуєві. В Москві
та Чугуєві Р.
встановлено
пам'ятники
(автор М.
Манізер). Іл.
див. на
окремому
аркуші, с. 320—321, а
також на
окремих
аркушах до
статей Графіка,
т. 3, с. 144—145; Гоголь
М. В., т. 3, с. 448—449;
Запорізька
Січ, т. 4, с. 224—225.
Тв.:
Об искусстве.
М., 1960; Далекое
близкое. Л., 1982.
Літ.:
Бєлічко Ю. В.
Україна в
творчості І.
Ю. Рєпіна. К., 1963;
Лясковская О.
А. Илья
Ефимович
Репин. М., 1982.
О.
М. Лопухов.