АПОСТОЛ Данило Павлович [4(14).ХІІ 1654-17(28).І 1734, с. Сорочинці, тепер Великі Сорочинці Полт. обл.] — укр. військ., політ, і держ. діяч, гетьман Лівобережної України (1727—33). Освіту, орієнтовно, здобув у Києві або Чернігові. У 1683-1727-миргородський полковник. До квітня 1708 був противником гетьмана І. Мазепи, у квітні — А. став його прихильником, а з листопада 1708 знову відійшов від нього. Брав участь на боці рос. царя Петра І у Полт. битві 1709, Прутському поході 1711, Перському поході 1722, численних війнах Росії з Польщею, Туреччиною та Лівонією. З 1722 разом з П. Полуботком активно домагався повернення Україні автономії, виступав за ліквідацію Малоросійської колегії, відновлення гетьм. уряду. Один з авторів Коломацької петиції 1724, де ставились вищеназвані вимоги. На поч. 1727 перебував з метою їхнього вирішення у Петербурзі, де в серпні того ж року домігся у царедворців ще однієї куцої конституції для України, відомої під назвою «Рішительні пункти». Хоч цим актом і обмежувалась автономія укр. народу, А., обраному 1.Х 1727 у Глухові новим гетьманом Лівобереж. України, вдалося: дещо впорядкувати справи самоврядування та козац. адміністрацію, уникнути засилля у ній неукр. елементу; домогтися права самостійно обирати сотенних та ін. найнижчих козац. чинів; організувати вивчення укр. правниками першоджерел нац. юрид. думки, що стало гол. підґрунтям початку першої кодифікації законодавства в Україні та здійснення суд. реформи 1730; значною мірою врегулювати землекористування внаслідок проведення «генерального слідства про маєтності» (1729—31) і повернути д-ві незаконно привласнені маєтки; вжити заходів щодо оборони прав укр. міст; захистити інтереси укр. купецтва і торгівлі від утисків цар. урядовців; впорядкувати торг, шляхи з України на Захід; унормувати подат. систему; створити умови для повернення на батьківщину козаків Олешківської Січі та заснування Нової Січі; протистояти процесу перетворення України на звичайну провінцію тощо. 1733 тяжко хворий гетьман практично був усунутий від влади рос. імператрицею Анною Іванівною, усі владні функції передано князю О. Шаховському — фактичному правителю України, який очолив гетьм. уряд. Після смерті А. обирати гетьмана було заборонено.

Літ.: Крупницький Б. Гетьман Данило Апостол і його доба. Авгсбург, 1948; Мироненко О. М. Права і свободи людини в державницьких змаганнях укр. гетьманів. К., 1995.

О. М. Мироненко.