Архипенко Олександр Порфирович (18(30).05.1887, Київ — 24.02.1964, Нью-Йорк) — скульптор, живописець, графік, мистецтвознавець.

Навчався у Київ. художн. уч-щі, з якого був виключений 1905 за участь у студ. демонстраціях. Продовжував освіту в Москов. уч-щі живопису, скульптури та архітектури (1906–08). Працював у Парижі (з 1908), Берліні (1921–23), згодом — у США (з 1923). Першим застосував кубістичну форму в скульптурі (“Боксери”, 1914; “Солдат іде”, 1917). Поєднував скульптуру і живопис (“Купальниця”, 1915; “Жінка, що стоїть”, 1919). Прац. у різних стилях — конструктивізм, абстракціонізм та ін. (“Жінка”, 1918; “Жозефіна Бонапарте”, 1935; “Заратустра”, 1948). Відкрив і обгрунтував принципи рухомого малярства (т. зв. “архипентура”). Мав великий вплив на розвиток модерного мистецтва в країнах Європи та Америки. Широкого визнання набули також реалістичні твори А.: цикл портретів дружини митця “Анжеліка” (1920-ті), портрети Т. Шевченка (1923), І. Франка (1925). Експонувався на виставках у Парижі (1912), Нью-Йорку (1913, 1936), Берліні (1922). Було влаштовано 118 персональних виставок А. Підтримував творчі звязки з укр. інтелігенцією. Під час Всесвітньої виставки в Чикаго (1933) виставляв 48 робіт в Укр. павільйоні, виконав для укр. частини парку у Клівленді памятники кн. Володимиру Великому, Т. Шевченкові, І. Франкові. Твори А. зберігаються у багатьох музеях світу, також у НХМ (Київ), НМ (Львів). Автор мистецтвознавчих праць. Обгрунтування власного методу оприлюднено у монографії “Archipenko. Fifty creative years” (1960).

Тв.: “Олександр Архипенко”. Альбом. К., 1989; Теоретичні нотатки // Хроніка-2000. 1993. № 5 (7).

Літ.: Шонк-Русич К. Історія українського мистецтва в ілюстраціях. Нью-Йорк, 1978. 300 с.; Зарубіжні українці: Довідник / С.Ю. Лазебник (кер. авт. кол.), Л.О. Лещенко, Ю.І. Макар та ін. К.: Україна, 1991. 252 с.; Синько О.Р. Олександр Архипенко. Перші кроки. К., 1994; Кудрявцев Л. Його знає весь світ, але не знає батьківщина // Укр. культура, № 8, 1997; Мистецтво української діаспори. Повернуті імена / Ред. кол.: О. Федорук (гол. ред.) та ін. Вип. 1. К.: Тріумф, 1999. 384 с.; ЕСУ. К., 2001. Т. 1. С. 698–699; Кудрявцев Л. І знову — про Архипенка // Укр. культура, № 7, 2002; ЕІУ. К., 2003. Т. 1. С. 136–137 .

Арх.:Кутинський. М. Некрополь історичних і культурних діячів України // ЦДАМЛМ України, ф. 13, оп. 4, спр. 4, 6.

Ікон.: Редакція журн. “Всесвіт”, архів (1950-ті); ЕСУ. К., 2001. Т.1. С. 699 (фото).

М.Д. Ходоровський