БОДЯНСЬКИЙ
Осип
Максимович
[псевд.
-Запорожець
Ісько Матиринка,
О.
Бода-Вар-винець,
I. Мастак та ін.;
31.Х (12.ХІ) 1808,
містечко
Варва, тепер
смт Черніг.
обл. — 6(18).IX 1877,
Москва]— укр.
і рос.
історик,
археограф,
філолог-славіст,
перекладач.
Закін. 1831
Переяславську
духовну
семінарію і 1834
— відділення
словесності
Моск. ун-ту.
Вчителював у
одній з моск.
гімназій.
Протягом 1837— 42
перебував у
закорд. наук,
відрядженні
в західно- і
південносло-в'ян.
країнах. У 1842— 68
Б. — професор
кафедри
історії л-ри
слов'ян,
наріч Моск.
ун-ту. В 1845—48 і 1858—77
був секретарем
імперат. Т-ва
історії та
старожитностей
російських,
редагував
усі видання т-ва,
в т. ч. його
друк, орган
(«Чтения в
Императорском
Обществе
истории и
древностей
российских»).
1855 захистив
докт.
дисертацію.
Гол. об'єктом
наукових досліджень
Б. було
слов'янознавство.
Він став
першим
магістром
цієї науки у
Рос. імперії,
автор ряду
грунт,
досліджень
(«Думки про давність
слов'ян у
Європі», 1836;
«Про час
походження
слов'янських
письмен», 1855, та
ін.). Не менш
вагомою
сферою його
наук, діяльності
було видання
вітчизн.
історико-правових
джерел.
Зокрема, він
видрукував
«Джерела
малоросійської
історії,
зібрані М. Бантишем-Каменським»
(т. 1—2, 1858—59) —
перший упорядкований
збірник
документів з
історії
України. Б.
опублікував
також
декілька
визначних пам'яток
укр.
писемності,
епістолярної
спадщини 17—18
ст., які
фактично
стали
фундаментом розвитку
укр.
історіографії,
важливим джерелом
вивчення
вітчизн.
права, нац.
правосвідомості.
Літ.: Кондратов Н. Осип Максимович Бодянский. М., 1956; Василенко Н. Иосиф Максимович Бодянский и его учено-лит. деятельность. «Киев, старина», 1903, № 1-3, 5, 10-12; Дорошенко Д. Огляд укр. історіографії. К., 1996.
О. В.
Кресін.