БАЧИНСЬКИЙ Юліан Олександрович (28.111 1870, с. Новосілки, Сх. Галичина - 6.VI 1940) — укр. держ. і політ, діяч, публіцист. Юрид. освіту здобув у Львів, та Берл. ун-тах. На формування світогляду Б. значний вплив справили М. Драгома-нов та І. Франко, ідеї західноєвроп. соціалізму. В 1890-97 Б. -член укр. радикальної партії у Галичині, очолював її соціалістичне крило. Один з організаторів Укр. с.-д. партії Галичини. Після розпаду Австро-Угор. імперії і створення Західноукраїнської Народної Республіки — член Української Національної Ради у Львові. У 1919—21 — голова дип. місії УНР у Вашингтоні. З 1921 — в еміграції (Відень, а з 1923 — Берлін). 1931, під час перебування у Польщі, заарештований, провів рік у в'язниці. У лист. 1933 приїхав до УСРР, працював наук, співробітником Гол. редакції Укр. Рад. Енциклопедії у Харкові. В кін. 1934 був заарештований, безпідставно обвинувачений у контррев. терорист, діяльності і засуджений у березні 1935 на 10 років випр.-труд. робіт. Відбував ув'язнення у Біломор.-Балт. таборі, де й помер. Автор ряду праць з питань державності України, сусп.-політ, рухів у Галичині, еміграції українців до Америки тощо. Значний розголос у тогочас. Зх. Україні мала книга Б. «икгаіїта irredenta» («Україна в неволі», 1895), в якій з маркс. позицій було здійснено аналіз соціально-екон. ситуації в Україні, прогноз щодо її політичного і екон. розвитку, окреслено перспективи боротьби за політ, самостійність. Б. одним з перших в укр. політ.-правовій думці порушив питання про політ, незалежність укр. народу в єдиній соборній Укр. д-ві. Саму ж д-ву розглядав не як самоціль, а як найважливіший засіб забезпечення можливості вільного розвитку народу. І. Франко вважав цей твір важливим «як факт політичного життя, як прояв національного почуття і національної свідомості».

Літ.: Франко І. «ІЛсгаіпа irredenta*. В кн.: Вивід прав України. Л., 1991; Головченко В. І. Від «Самостійної України» до Союзу визволення України. X., 1996.

Т. Г. Андрусяк, Ю. І. Римаренко.