- Деталі
- Категорія: Нові надходження
|
|
РОССИЙСКАЯ МУЗЕЙНАЯ ЭНЦИКЛОПЕДИЯ : В 2 т. – М. : Прогресс, «РИПОЛ КЛАССИК», 2001.
«Російська музейна енциклопедія» є першим виданням, в якому об'єднані п'ять великих блоків інформації: історичний, теоретичний, музеєграфічний, біографічний, прикладного музеєзнавства. Енциклопедія знайомить читача з музейним світом Росії – культурним простором, в якому функціонують об'єкти історії, культури, визнані суспільством цінними і такими, що підлягають збереженню і передачі майбутнім поколінням в якості матеріалізованого культурно-історичного досвіду та особи, які залучилися до їхнього збирання, збереження та представлення широкому загалу. Видання готувалося під егідою Російського інституту культурології. Процес підготовки енциклопедії став багаторічним дослідженням галузі історії та теорії музейної справи. В 1987–1990 роках були опубліковані і широко обговорювалися концепція, слóвник, методичні матеріали для майбутніх авторів статей енциклопедії.
У РМЕ вміщені творчі біографії музейних діячів Російської імперії, Радянського союзу, Російської федерації, які внесли вагомий вклад у розвиток музейної справи. Їм присвячено близько 300 статей. Це перша і найповніша біографіка музейних діячів і музеєзнавців. Серед представлених персоналій – творці і хранителі музеїв, першовідкривачі пам'ятників, автори особливо яскравих ідей і проектів. Велика частина біографічних відомостей і портретних зображень публікується вперше. У біографічний блок увійшли українські, а також пов'язані з Україною особи – І. К. Айвазовський, В. І. Вернадський, О. О. Бобринський, М. М. Могилянський, О. О. Міллер, М. М. Миклухо-Маклай, Л. Я. Штернберг, Ф. І. Шміт, Г. І. Спаський та інші.
У контексті біографістики інтерес представляє формування просопографічних баз даних на основі нових біобібліографічних матеріалів і енциклопедичних видань. Методика його створення розроблена в роботах російських дослідниць – Т. Н. Кандаурової і Ю. Ю. Юмашевої. Об’єктом дослідження стала група осіб, об’єднаних спільною музейною діяльністю протягом тривалого часу. Поглиблену біографічну інформацію про них було систематизовано за 27-а показниками. Це дало змогу створити вибірку, на основі якої складено біографії 268 провідних російських працівників і колекціонерів, які увійшли до енциклопедії.
Докладнішу інформацію щодо підготовці енциклопедії можна знайти в працях:
Кандаурова Т. Н. Просопографические базы данных в историко-культурных исследованиях / Т. Н. Кандаурова, Ю. Ю. Юмашева // Информация для всех : культура и технологии информационного общества: материалы конференции (2 дек. – 7 дек. 2002, Москва / Центр по проблемам информатизации сферы культуры Министерства культуры РФ, Государственная Третьяковская галерея. – (EVA’2002 Москва)
Старовойтенко І. Просопографічний портрет особистості у контексті сучасних завдань біографічних та історичних досліджень // Українська біографістика : збірник наукових праць. – К., 2008., – С. 50–66.