Наукові напрями: біографіка
Біографістика та суміжні наукові дисципліни
Метою науково-інформаційного проекту «Український національний біографічний архів» окрім подання біобібліографічних матеріалів по персоналіях співвітчизників є ознайомлення спеціалістів та широкого кола шанувальників української історії й культури з теорією і практикою біографічних досліджень, методичними питаннями збору, систематизації і поширення історико-біографічної інформації.
Зазначені проблеми розробляє біографістика – спеціальна історична дисципліна і галузь історичної науки, яка досліджує історію розвитку, теоретико-методологічні, методичні, джерелознавчі та практично-прикладні проблеми біографічних досліджень, зокрема створення наукових біографій, укладання біографічних словників і довідників, різноманітні види біографічної та біобібліографічної продукції, а також еволюцію історико- та літературно-біографічної творчості, як явища культури та суспільного життя.
Предметною областю біографістики є біографічне знання як історично сформований феномен, вивчення біографій діячів історії та культури з метою збереження і передачі наступним поколінням історичної пам”яті про співвітчизників, їх суспільно значимого та особистісного життєвого досвіду, морально-етичних цінностей, патріотичних традицій. Узагальнення і типологізація життєписів дозволяє створювати «колективні портрети» нації, великих соціальних і професійних груп, поколінь, що є вкрай важливим для самоусвідомлення суспільства, збереження його ідентичності. На відміну від інших історичних дисциплін, які вивчають результати людської діяльності і суспільну свідомість, об”єктом дослідження біографістики є безпосередньо конкретна людина в усіх багатогранних проявах її існування, зокрема в обумовлених соціально-історичними та біологічними чинниками ментальних, психічних, психологічних і культурних характеристиках. Біографічні дослідження реалізуються через вивчення життєвого шляху особи, її походження, родинних та суспільних зв”язків, впливів соціально-культурного середовища на формування особистості, її психологічного статусу, громадсько-політичних позицій, ідейних, релігійних та інших переконань, обставин, етапів та результатів професійної і творчої діяльності, які реконструюються біографом на основі сукупності наявних джерел і покликані дати якомога більш об”єктивне, точне і всебічне знання про конкретну людину. Вторинним об”єктом досліджень біографістики виступає саме біографічне знання в його історичному розвиткові, теоретичних і методичних аспектах.
Біографістика нерозривно пов´язана з історичною антропологією, як широким напрямом розвитку історичної науки, літературознавством, мистецтвознавством, культурологією у її найбільш універсальному розумінні, а також з наукознавством, історією окремих наук, сфер людської діяльності (наприклад – церковна історія, військова справа, економічний розвиток) та суспільно-політичного життя. Сучасна біографістика має розгалужені міждисциплінарні зв”язки з регіональною історією та краєзнавством, етнічною історією, т.зв. «усною історією», психологією, соціологією («біографічний метод» в соціології), політологією, словниково-енциклопедичною справою, науково-інформаційною сферою, а також зі спеціальними історичними дисциплінами, насамперед: генеалогією, геральдикою, іконографією, просопографією, мемуаристикою, біобібліографією, бібліотекознавством, архівознавством, музеєзнавством та некрополістикою. Все більше місце у сучасній біографістиці починають займати теоретичні і прикладні проблеми формування електронних біографічних науково-інформаційних ресурсів.
Нові можливості оперування значними масивами біографічних даних представників певних сфер людської діяльності, що формуються завдяки впровадженню новітніх інформаційних технологій, відкривають шлях для їх використання з метою історико-соціологічного аналізу явищ минулого (т. зв. «біографічна історія» як складова соціальної історії).