- Деталі
- Категорія: Нові надходження
|
|
Єфремов Сергій. PERSONALIA: Публіцистика 1899 – 1917 років («Значущі Інші»: статті, посвяти, сильветки, некрологи, рецензії, полеміка): в 2-х томах. – Том 1 / Упорядник – С. Г. Іваницька. – Запоріжжя – Херсон: Грінь Д.С., 2016. – 468 с.
Сергій Олександрович Єфремов (6 жовтня 1876 р., с. Пальчик Звенигородського повіту Київської губ. – 31 березня 1939 р., Ярославль) – видатний літературознавець, історик літератури й літературний критик, один із «конструкторів» модерної української нації. У виданні, що присвячено 140-річчю його народин, презентовані різножанрові публіцистичні тексти С. Єфремова, передусім персоналістичного характеру, видруковані в 1899 – 1917 рр. на шпальтах широкого кола періодичних видань («Рада», «Киевская газета», «Киевская мысль», «Киевская старина», «Літературно-науковий вістник», «Україна», «Основа», «Світло», «Украинская жизнь», «Русское богатство») та публіцистичних збірок. За імперської доби С. Єфремов як журналіст довгий час перебував в епіцентрі культурного, громадського й політичного життя Наддніпрянської України. На сторінках книги читач зустрінеться як з постатями «українського світу» (В. Антонович, Ганна Барвінок, О. Барвінський, І. Бондаренко, Є. Борисов, М. Вовчок, П. Грабовський, Б. Грінченко, М. Грушевський, В. Доманицький, М. Драгоманов, П. Житецький, І. Карпенко-Карий, М. Комаров, О. Кониський, М. Костомаров, І. Котляревський, М. Коцюбинський, М. Кропивницький, П. Куліш та інші), так і діячами російської культури (М. Анненський, О. Герцен, М. Гоголь, Д. Григорович, брати Л. та О. Жемчужникови, П. Засодимський, М. Златовратський, Д. Клеменц, В. Короленко, Ф. Корш); загалом 43 персоналії. Кількість текстів, які друкуються мовою оригіналу, - 167 (з них 22 у Додатках).
Ґрунтовне видання містить розгорнуту вступну статтю упорядниці – Світлани Іваницької («Сергій Єфремов на перехрестях століть»), де висвітлено життєвий та творчий шлях С. Єфремова, його громадські й політичні позиції, історіографічні інтерпретації його спадщини. Як слушно твердить автор вступної статті, С. Єфремов - «постать яскрава й неординарна навіть на тлі зоряної плеяди «Молодої України», що сформувалася на зламі ХIX–ХХ ст. Він стрімко пройшов у літературознавстві від критика до творця першої фундаментальної «Історії українського письменства», від журналіста – до академіка Всеукраїнської Академії наук (ВУАН); у політиці – від члена семінарської громади до лідера Української демократично-радикальної партії (Української партії соціалістів-федералістів), а на початковому етапі Української революції – до заступника голови Центральної Ради. На побутовому рівні це була людина напрочуд цілісна, щедра, дружня, лицарськи чесна й порядна, але у принципових питаннях С. Єфремов завжди проявляв безкомпромісність, не визнавав подвійних стандартів у житті та творчості, не відокремлював у своїй громадській діяльності мораль від політики, ставив культурні та етичні цінності вище політичної «злоби дня» … Порівняно нещодавно С. Єфремов «повернувся» до незалежної України, посівши гідне місце в пантеоні її національних героїв. Праці та ідеї С. Єфремова інтенсивно інтегруються в інтелектуальний простір посткомуністичної гуманітаристики, активно функціонують у національній історичній пам’яті. Але прикро, що й досі не створена ґрунтовна й добре документована наукова біографія С. Єфремова. Не існує вичерпної бібліографії його праць та праць про нього. Не перевидана та не прокоментована в повному обсязі його творча спадщина…».
В окремому археографічному впровадженні з’ясовано методологічні та текстологічні засади видання. До методологічних принципів інноваційного характеру належать передусім концепт «Значущий інший» та «теорія поколінь», що набула популярності на межі ХІХ-ХХ ст. та нині актуалізується в сучасній історіографії. Тексти С. Єфремова, передусім комемораційного характеру, містять також й деякі принципи «інтелектуальної біографії» щодо з’ясування генезису ідей, світогляду та творчої еволюції того чи іншого видатного письменника, митця, суспільного мислителя.
Кожному «герою» єфремовських публікацій передує невелика за обсягом, але змістовна довідка. Збірка містить також бібліографію вміщених праць С. Єфремова, вибрану бібліографію републікацій його творів, праць про нього та його «Значущих інших», копії його автографів, іменний покажчик. Загальна літературна редакція видання здійснена Тарасом Єрмашовим.
Дана збірка, підготована на належному фаховому й археографічному рівні, є підсумком тривалої й копіткої праці та має сприяти більш інтенсивному поверненню до скарбниці національної культури творчого доробку однієї з її найсвітліших постатей, популяризації образу цього видатного інтелектуалів в ширших колах громадськості, використання спадщини С. Єфремова в освітньому процесі. Нарешті, ці матеріали можуть статі в нагоді при підготовці давно очікуваного академічного зібрання творів Сергія Єфремова. Проект здійснено за фінансової підтримки Канадського інституту українських студій Альбертського університету (грант 2012-2014 рр.). Видання призначене для науковців, викладачів, студентів та усіх, хто цікавиться минулим у його багатоаспектних вимірах. Зауважимо, що упорядницею зібраний вже матеріал і для другого тому, який має містити єфремовські праці щодо персоналій з прізвищами на «Л-Я».